Київський професійно-педагогічний
коледж імені Антона Макаренка

МИ ПРАЦЮЄМО ПРОФЕСІЙНО, КОМПЕТЕНТНО, КОНСТРУКТИВНО, ТВОРЧО НА РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

Приймальна комісія

  1. Правила прийому на навчання за освітним ступенем бакалавр 2020р.
  2. Зміни до правил прийому на навчання за освітним ступенем бакалавр 2020р.
  3. Правила прийому для здобуття ОПС фаховий молодший бакалавр 2020р.
  4. Зміни до правил прийому для здобуття ОПС фаховий молодший бакалавр 2020р.
  5. Правила прийому для структурного підрозділу з підготовки робітничих кадрів 2020р.
  6. Положення про приймальну комісію
  7. Положення про апеляційну комісію
  8. ПОРЯДОК подання та розгляду заяв в електронній формі 2020р.
  9. ПОЛОЖЕННЯ про порядок акредитації журналістів при Київському професійно-педагогічному коледжі імені Антона Макаренка
  10. Необхідні документи для подання до приймальної комісії
  11. Обсяги регіонального замовлення на підготовку фахівців у 2020р.
  12. Вартість навчання(бакалавр, фаховий молодший бакалавр)
  13. Вартість навчання(квіліфікований робітник)
 

До роковин пам'яті депортації
кримсько-татарського народу

18 травня, виповнюється 76 років від часу депортації радянським режимом кримських татар з їхньої історичної батьківщини – Криму. Цього дня Україна і світ відзначають День пам'яті жертв депортації і геноциду кримськотатарського народу.

За офіційними даними, було депортовано 183 тис. 144 кримських татар; за татарськими джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46%.

Верховна Рада України визнала депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.Більше інформації за посиланням

У 1944 році 18 травня стало трагедією для 238,5 тис. осіб. Саме цього дня радянська влада депортувала татар з Кримського півострова вглиб материка – до Узбекистану, Казахстану і Таджикистану. Невеликі групи людей було відправлено також до Марійської АРСР, на Урал та до Костромської області Росії.

Депортація татар у 1944 році стала однією з найбільш швидко проведених в історії: вона тривала аж два дні.

В Україні 18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Татари в Криму до депортації

Після того, як у 1922 році на картах світу з'явилася СРСР, Москва визнала татар, які жили в Криму, корінним населенням Кримської АРСР. Їм дозволяли розвивати свою культуру: у Криму були кримськотатарські журнали, газети, освітні установи і навіть музеї, бібліотеки і театри. Нарівні з російською, кримськотатарська мова була офіційною в автономії. У період 20-30-х років минулого століття татари становили близько 30% від усього населення.

Але вже з початку 30-х Ради змінили своє ставлення до корінного населення Криму і до інших національностей, політика СРСР стала репресивною. Розкуркулення, виселення на північ і за Урал, потім насильницька колективізація і голодомор 1932-33 років, а далі чищення інтелігенції в 1937-38 роках. Усе це налаштувало кримських татар проти влади СРСР.

Причини депортації татар

Постанову Державного комітету оборони СРСР про виселення всіх кримських татар з території Криму було підписано Сталіним, а доповідну записку з обґрунтуванням підготував голова НКВС Берія. На його думку, близько 20 тис. татар дезертирували з Червоної Армії. Це породило побоювання з боку радянської влади в загрозі національній безпеці. Особливо враховуючи той факт, що Крим – «прикордонний район» із Туреччиною, від якої тоді теж очікували удару. Увесь татарський народ звинуватили в колабораціонізмі та «масовому знищенні радянських людей».

При цьому, згідно з даними істориків, близько 15% татар воювали на боці Червоної Армії. За різними джерелами, в антирадянських загонах служили від 9 до 20 тис. кримських татар. Деякі з них намагалися захистити свої села від радянських партизанів і переслідувань за національною ознакою. Інші потрапляли в полон і погоджувалися співпрацювати, щоб полегшити умови перебування в таборах для військовополонених.

Ті, хто служив у німецьких загонах у травні 1944 року, відступали до Німеччини, тож депортації зазнавали здебільшого їхні жінки і діти, котрі залишилися на півострові.

Але це офіційна версія СРСР. Є ще й інші причини депортації. Наприклад, кримські татари історично мали тісний зв'язок із Туреччиною. Радянська влада вбачала в Туреччині потенційного суперника, а Крим був стратегічним плацдармом у разі конфлікту. Тож переселення було, так би мовити, перестрахуванням від імовірних саботажів і зрад з боку татар. Ба більше, з прилеглих до Туреччини кавказьких районів переселяли й інші мусульманські етноси. Більше інформації за посиланням

Книжки, картини, фільми, пісні про насильницьку депортацію кримських татар Переглянути

Посібник про кримських татар як корінний народ Переглянути

Фільм «Хайтарма»

Фільм «Хайтарма» (від крим. qaytarma — повернення) — перший кримськотатарський повноформатний художній фільм і перша художня картина про депортацію кримських татар. Режисер фільму і виконавець головної ролі Ахтем Сеїтаблаєв.

Фільм вперше представили в Україні 17 травня 2013 року в сімферопольському кінотеатрі імені Т. Г. Шевченка, напередодні Дня жалоби за жертвами депортації кримськотатарського народу, а з 18 травня 2013 року фільм демонструвалася в кінотеатрах Сімферополя, Керчі, Білогірська, Феодосії, Судака, Євпаторії, та Кіровського. Для показу фільму в Україні прокатники фільму не створили українського дубляжу й показ відбувався з з оригінальним російсько-кримськотатарським озвученням.

Переглянути фільм

Фільм «Чужа молитва»

Невероятная, но вполне реальная история молодой крымскотатарской девушки, которая во время оккупации фашистами Бахчисарая спасла жизнь 88 еврейским детям. Саиде - воспитательница в приюте для татарских детей-сирот. К ней обращается за помощью парень Ицхак, который вместе с другими детьми-евреями скрывается от фашистов. Перед девушкой возникает тяжелая моральная дилемма - помочь детям или, спасая собственную жизнь, отказать им? Несмотря на смертельную угрозу, девушка берет под свою защиту опасных воспитанников и превращает маленьких евреев на татар - дает им новые имена, учит языка, обычаев и молитв. Но удастся ли им обмануть карателей и спастись от смерти? ..

Переглянути фільм

Корисні посилання