Київський професійно-педагогічний коледж
імені Антона Макаренка

 

 

Організація виробництва та обслуговування

 Електронний підручник

 

Головна

Теоретичні відомості

Практичні роботи

Самостійна робота

Контрольні роботи (заочна форма)

Самоконтроль

Глосарій

Список використаних джерел

Укладачі

 

Тема 3. Організація постачання. Джерела постачання

                                          

                                                                    План:

1.  Джерела постачання продукції

2.  Договір – як чинник для товарних записів

 

1.  Безперебійна та ритмічна робота підприємств громадського харчування значною мірою залежить від регулярного забезпечення їх сировиною, напівфабрикатами, предметами матеріально-технічного оснащення, тобто від раціональної організації постачання підприємств.

Для відпрацьованого механізму постачання, велике значення мають заходи, що передбачають забезпечення широкого асортименту товарів у достатній кількості й високої якості протягом року незалежно від сезону, а також матеріалів, інвентарю й обладнання; своєчасність і ритмічність завозу товарів при дотриманні графіків доставляння; зведення до мінімуму трудових і матеріальних витрат при організації постачання та раціональне використання транспорту; своєчасність укладення договорів із постачальниками й автотранспортними підприємствами.

 Джерелами продовольчого постачання підприємств громадського харчування в період формування в економіці ринкових відносин можуть бути підприємства харчової промисловості (м'ясокомбінати, молокозаводи, рибопереробні комбінати тощо), оптові бази, склади державної та кооперативної торгівлі. Підприємства громадського харчування можуть вести закупівлю м'яса, птиці, молока, яєць, картоплі, овочів на колективних сільськогосподарських підприємствах, у підсобних господарствах і пунктах для відгодовування худоби, на ринку й у приватному секторі. : Потреба в сировині визначається залежно від виробничої програми. На першому етапі планування виробництва складається план-меню, на основі якого для всього підприємства визначають план випуску продукції виробничими цехами та кількість сировини й продуктів, необхідних для приготування страв.

Для забезпечення безперебійної роботи виробництва, реалізації продукції та товарів у достатньому асортименті з урахуванням попиту споживачів на підприємствах громадського харчування слід створювати певні товарні запаси. їх норми визначаються для кожного підприємства окремо й мають бути правильно обґрунтовані, тобто враховувати тип підприємства, віддаленість підприємства від джерел постачання, умови постачання та зберігання продуктів.

Товарні запаси мають бути мінімальними, але достатніми для ритмічної роботи підприємства. На підприємствах громадського харчування за нормальних умов організації постачання величина запасів продуктів із тривалим терміном зберігання (цукор, борошно, крупи) не повинна перебільшувати 8 - 10-денної реалізації, а продуктів, що швидко псуються (м'ясо, риба тощо), - 2 - 5-денної реалізації. Тут ще можуть створюватися сезонні запаси окремих видів сировини й товарів на тривалий період (наприклад, картоплі й овочів на зимовий період тощо).

 

2. Для отримання сировини та напівфабрикатів госпрозрахункове підприємство громадського харчування укладає договори з постачальниками. Договір є основним документом, що визначає права й обов'язки сторін із постачання продовольчих товарів.

У договорах вказується:

1.  кількість і якість товарів;

2.  що постачаються;

3.  їх асортимент;

4.  термін і спосіб постачання;

5.  порядок приймання та повернення тари, розрахунки.

У договорі передбачається відповідальність сторін за невиконання умов договору.

За терміном дії розрізняють:

1.  довготривалі (на п'ять років);

2.  короткотривалі (річні);

3.  сезонні договори;

4.  договори разового постачання.

Договір укладається з двома сторонами постачальником і підприємством громадського харчування. Протягом терміну дії постачальник зобов'язується виготовити й доставити, а підприємство громадського харчування - прийняти й сплатити кошти за сировину чи товари в кількості й асортименті і за термінами відповідно до узгодженої сторо¬нами специфікації. Загальна сума постачання визначається на основі щорічно узгоджених специфікацій і діючих цін.

Невід'ємними частинами договору є специфікація продовольчих товарів і сировини (звіряється щорічно), графік завезення та калькуляція вартості автопослуг (при доставлені транспортом постачальника).

У кінці договору вказуються юридичні адреси сторін. Договір складається у двох примірниках і скріплюється підписами та печатками.

 

 

В. Д. Карпеко. Організація виробництва та обслуговування на підприємствах громадського харчування Навчальний посібник. – К.: 2003. Стр.59-61

 

Питання для контролю:

1.  Які джерела надходження сировини й товарів на підприємства громадського харчування вам відомі?

2.  Якими чинниками визначаються товарні запаси?

3.  Назвіть форми доставляння сировини на підприємства громадського харчування?

 

 

 

Попередня тема

На початок

Наступна тема